data/bad/F_Sheremeta_Peredmova_2015(too short).txt

<id>F</id>
<author_surname>Шеремета</author_surname>
<author_name>Павло</author_name>
<title>Передмова</title>
<publ_in>Сунь-дзи. Мистецтво війни</publ_in>
<url></url> 
<publ_part></publ_part>
<publ_place>Львів</publ_place>
<publisher>Видавництво Старого Лева</publisher>
<year>2015</year> 
<pages>5</pages> 
<length>160</length>
<alt_orth>0</alt_orth>
<errors>найретельнішої підготовки - найретельніших приготувань</errors>
<comments> </comments>
<body>
«Геоекономіка — це логіка війни в граматиці бізнесу», — зазначив американський стратег та історик Латтвак.
Я зауважив, що китайці не дуже цікавляться сучасними теоріями стратегій. Особливо — абстрактно-концептуальними. Вони щиро вважають, що все, що можна було написати про стратегію, уже написано тисячі років тому
Після Сунь-дзи вони вважають війну метафорою, філософією, яку можна перенести на решту життя, навіть, на перший погляд, мирного.
Китайці вважають війну надзвичайно дорогим методом вирішення проблем, якого бажано уникати. Якщо це неможливо, війна вимагає найретельнішої підготовки і планування, прискіпливої уваги до найменших деталей, досконалого знання себе, супротивника і місцевості. А понад усе - вона вимагає беззаперечної дисципліни і переможного настрою.
Вони вважають, що стратегія повинна бути практично-прагматичною, вираженою у діях, у вчинках, а не у словах.
Вважають, що лідера визначає характер, а не посада чи технічні знання.
Вони освоїли і логіку, і граматику. Чи не тому Китай стає тепер надпотужним гравцем і в геоекономіці?
Завдяки Сергію Лесняку ви зараз тримаєте у руках якісну українську версію трактату Сунь-дзи.
Думайте. Дійте.
</body>